Ах, братаны, вот и я снова вам расскажу историю из своей жесткой жизни. Такое, что даже фильмы у наснимать можно, пушкарей бы отстреляться. Вы, конечно, знаете, что у меня все начинается с закладок. Они как ключик в этот мир бесконечных трипов и непредсказуемых жизненных поворотов. Ну, тут я не втираю никому, это факт. Так вот, скинулся я со своими компаньонами и решил купить амфетамин, чтобы развеселиться жоско!
Пошел я, значит, на пушкарский авторынок, где на каждом шагу куры махают своим товаром. Смех да радость, стал искать своего поставщика. Наткнулся я на красавчика, он, типа, назывался Кокос. Я говорю ему: "дай своего отгона". А он, пронизывая меня своим пристальным взглядом, вытащил из кармана тюбик и сказал: "Вот, курочка, это то, что тебе нужно". Я позволил себе улыбнуться и дал ему свои бабло. Эй, братаны, мне стало так адреналиново!
Через пару часов я уже попал в тему, просто летал на своем облачке. Чувствовал себя настоящим курьером, ну, представляете, нашим жоским Яндекс Едой. Мне казалось, что я летаю над городом, разносу всякие блюда и доставляю радость людям. А они все вокруг радостно улыбаются и говорят, сколько я жжу! Вот это была настоящая жизнь, настоящий кайф, братва!
А время шло, а я все летал на своем желании быть в этом трипе, в этом нереальном состоянии. Но, конечно, ничто не вечно под луной. Как-то раз, оттрахавшись с полным заказом, наткнулся я на старого друга из детства. Он говорит мне: "Братан, не ссы! У нас на работу в Яндекс Еду водителем нужен парень ваще с тюбика!"
Я был в шоке, даже не верил своему счастью. Очнулся от этой новости и сразу бросился туда. А там, братаны, целая куча народу, все смотрят на меня, как на настоящего крутого парня. Мне моментально досталась одна байда, которая должна была отдать мне отгон.
| Байда: |
Я: |
| Эй, тюбик, ты кто такой? |
Я - тру шофер, буду раздавать кайф по всему городу! |
| Ты курить будешь? |
Нет, братан, я на ладан дышу, на работе мне главное. |
| Ладно, я тебе дам шанс, но не подведи меня. |
Ах ты, братишка, даже не сомневайся, я тебя не подведу! |
И так я стал работать в Яндекс Еде, развозить шаверму и бургеры, а в свободное время отправляться в новые трипы, куда попало моя душа хотела. Я был на вершине мира, братва!
Но, братва, не все так просто, когда живешь на грани закона и реальности. В один прекрасный день, когда я снова полетел на своем облаке, меня привезло прямо к байде, которую я когда-то обманул. Ее глаза сверкали от ярости, а я понял, что проблемы только начинаются.
Она, конечно, выдала меня, как худшего из худших. И мне стало понятно, что Яндекс Еда и наркотики - несовместимы. Мои трипы закончились и начался настоящий каток. Я понял, что нужно выбирать - либо закладки, либо работу. Пришлось выбрать, и я прекратил свою карьеру в Яндексе.
Теперь я тут, пишу вам эту историю, ностальгируя по тем временам, когда я был настоящим курьером Яндекса и в то же время жил на грани закона. Братва, никогда не смешивайте закладки и работу, это не кончится ничем хорошим. Всегда выбирайте то, что важнее для вас и не впутывайте себя в дерьмо, как я.
И помните, что в этом мире может быть круто только на первый взгляд, а на самом деле все может развалиться в любую секунду.
Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.